Люди з`являються, тусять поруч, щось мутимо разом і йдуть геть. Деякі лишаються на довше, деякі на мить, деякі й досі є... Я надзвичайно люблю їх всіх... Хоч деяких і не хочу повертати, а деяких хочу. В більшості випадків вже нічого не зміниш. Банальщина це все, звісно... Але як обдумуєш, перебираєш лиця, образи, характери, вади, запахи, погляди, жарти, недоліки то якась містика...